Світлані зателефонувала донька й повідомила, що її хлопець зробив їй пропозицію. Тепер його батьки хочуть приїхати до майбутніх сватів познайомитися. Світлана з чоловіком довго думали, що робити. Адже якщо приїде донька з нареченим та його батьки, то хтозна-де усіх покласти спати. Дуже хотіли догодити таким дорогим гостям, то ж вирішили винайняти дня них номер у готелі. Але свати на таку пропозицію чомусь образилися й сказали, що не приїдуть, раз батьки нареченої їх у своєму домі приймати не хочуть

Світлана зараз просто у розпачі. Не знає, як виправити ситуацію. Ніби хотіли як краще, а вийшло…

Нещодавно їм зателефонувала донька, щоб порадувати щасливою новиною. Її хлопець, з яким вони зустрічалися два роки, а потім ще рік жили разом, нарешті запропонував їй одружитися.

Світлана з чоловіком частенько навідувалися до своєї єдиної доньки, яка уже давно мешкала в іншому місті, привозили продукти, гостинці, але на ніч у неї ніколи не залишалися. Так, орендована квартира була маленька, але не про те мова. Світлана не хотіла заважати молодій парі, втручатися у їх особистий життєвий простір.

Так уже сталося, що з батьками нареченого Світлана з чоловіком досі жодного разу навіть не бачилися. Знали один одного виключно заочно. Тепер же майбутні свати хотіли нарешті приїхати в гості до батьків обраниці їх сина, щоб познайомитися. Треба було обговорити усі деталі весілля, яке планувалося вже через пів року.

Несподіваний візит став справжньою проблемою, адже якщо приїде донька з нареченим та його батьки, то хтозна-де усіх покласти спати.

Світлана з чоловіком жили у приватному будинку. Дім був невеликим, але для родини з трьох осіб – більш ніж просторим. Велика кухня, ванна кімната, коридор, вітальня, дві спальні та кабінет – усе що потрібно для комфортного життя.

Кабінет за потреби можна було б переобладнати під іще одну спальню, але такої необхідності так і не виникло. Краще було використовувати цю кімнату як робочу. Чоловік Світлани працював викладачем у коледжі, часто подовгу засиджувався за своїми конспектами, багато працював за комп’ютером, особливо останній рік, коли уся країна перейшла у дистанційний режим. В окремій кімнаті йому ніхто не заважав працювати, і він нікому не заважав. Складно зосередитися на роботі, якщо хтось поряд дивиться телевізор.

Спальня доньки більшість часу пустувала, адже вона через роботу не часто могла вирватися до батьків. Світлана з чоловіком переобладнали її уже як для сімейної пари, щоб коли діти зрідка приїжджали, їм було зручно.

Якби у гості очікувалися лише діти, або лише свати, то проблеми б не було, а от де вкласти спати аж чотирьох людей, Світлана не знала. Диван у вітальні не розкладався, та й взагалі не був пристосований, щоб на ньому спали. Ще був диванчик у кабінеті, але дуже маленький. Спати комусь на надувному матраці – також не вихід.

Світлана з чоловіком дуже вже хотіли догодити дорогим гостям, то ж вирішили винайняти дня них номер у готелі. Діти заночують у своїй спальні. Батьки також з комфортом відпочинуть з дороги, а потім уже можна й свататися та про весілля домовлятися.

Світлана напередодні спеціально сходила до готелю, що був від їх дому лише за п’ять хвилин пішого ходу. Їй там усе сподобалося. Сучасні номери, усе аж мигтить, привітний персонал та й взагалі – увесь сервіс на висоті. Набагато краще та шикарніше, ніж вдома.

Зателефонувала доньці, повідомила, що чекають гостей з нетерпінням, навіть номер уже забронювали, причому найкращий та найдорожчий. Зранку буде кава та легкий сніданок. Але свати на пропозицію переночувати у готелі чомусь образилися.

– Ви нас цураєтеся, що до свого дому запросити не хочете, у готель відправляєте? – випалила Світлані гнівно мати нареченого у телефон. – Невже у вас там для нас маленького куточка не знайдеться? Ви ж не в однокімнатній квартирі живете? А навіть, якби так, можна було б і потіснитися. Чи може ви нас соромитися? Так ми такі ж прості люди, як і ви. Ви, свахо, як хочете, але у готелі ми ночувати не будемо!

Донька уже третій день ридає. Вона й батьків підтримує, переживає за них, але й зі свекрами псувати відносини не хоче. Зять увесь час нейтралітету тримається.

Що робити? Довелося Світлані з чоловіком поступитися. Дорогим гостям вони віддали свою спальню, а самим довелося спати на надувному матраці. Свати були задоволені. На те, що для господарів такі незручності створили, їм було байдуже. Погостювали аж п’ять днів та й поїхали собі. Світлана з чоловіком ледь дочекалися, доки їх нарешті випроводили.

Весілля вже на носі, а Світлані недобре якось на душі. Не з дуже гарної ноти почалися їх зі сватами відносини. Як же вони до невістки будуть ставитися, якщо її батьків зрозуміти не захотіли? А вони ж хотіли як краще.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

14 − 3 =

Світлані зателефонувала донька й повідомила, що її хлопець зробив їй пропозицію. Тепер його батьки хочуть приїхати до майбутніх сватів познайомитися. Світлана з чоловіком довго думали, що робити. Адже якщо приїде донька з нареченим та його батьки, то хтозна-де усіх покласти спати. Дуже хотіли догодити таким дорогим гостям, то ж вирішили винайняти дня них номер у готелі. Але свати на таку пропозицію чомусь образилися й сказали, що не приїдуть, раз батьки нареченої їх у своєму домі приймати не хочуть