Свою дружину я дуже кохав. Вона завжди мені допомагала, разом ми долали труднощі. Але одного разу, коли я прийшов з весілля, то довго не міг зрозуміти Оксану. Вона весь вечір мене уникала. Ми навіть не сиділи разом. Вона просто не помічала мене. Згодом з’ясувалося, що Оксана мене зовсім не кохала. Один телефонний дзвінок змінив все наше життя.

Коли я познайомився з Оксаною, то знав, що вона має бути моєю дружиною. Так і сталося. Але прожили ми не довго. Вона раптово пішла від мене до іншого. Така ситуація змусила мене замислитись над життям. Для чоловіка зазнати поразки завжди важко. От і я не зміг змиритися з цією ситуацію. Оксану я сильно любив.

За три місяці до розлучення я потрапив до лікарні. Мені було важко там перебувати. Перші дні я лежав під крапельницею. Дружина мене провідувала. Щодня приходила до мене. Її турбота дарувала надію. Я розумів, що не один. Коли я лежав безпомічний, Оксана говорила мені ніжні слова підтримки. Після виписки дружина доглядала за мною вдома, варила смачні страви. Жодного натяку на розлучення не було.

Через деякий час я пішов на роботу. Про той страшний період не згадував. Але, як виявилось, далі було ще гірше. Оксана перестала зі мною говорити. Вона не цікавилася вже моїм самопочуттям і здоров’ям. Я не міг зрозуміти, що коїться.

Одного вечора вона повідомила мені, що нас запросили на весілля. Коли ми туди пішли, я відчував себе самотнім. Оксана спілкувалася з багатьма людьми, говорила на різні теми, робила фото. Мене наче і не було для неї. Всі подружні пари сиділи разом, а вона – з подругами. Така поведінка мене обурила. Я без попередження пішов додому.

Цілий вечір я чекав дружину. Вона прийшла через 5 годин. Розумієте? Це була остання крапля мого терпіння. Наступного дня коли вона міцно спала, до неї телефонував хтось. На екрані я побачив напис «мій» і дуже мене це спантеличило . На роботу я не пішов. Мені хотілося якнайшвидше знати, хто це такий і чому цей абонент турбував мою дружину.

Коли Оксана прокинулася, то вона відразу пішла пити каву. На кухні її чекав вже я.

– Хто такий «мій»?

– Що за питання? Краще зроби мені кави.

– Оксано, ти весь час мовчиш, зі мною зовсім не розмовляєш, годинами тебе нема вдома, а на людях ти себе ведеш, як неодружена жінка. Що з тобою відбувається?

– Ти ще не зрозумів?Я не можу з тобою жити. Мені хочеться свободи і радості. Відколи ми разом я не можу відпочити, їздити за кордон. Мені це набридло.

Після цієї розмови ми вирішили розлучитися. Так, це було важко і неприємно. Іноді мені здавалося, що я готовий пробачити дружині. Але Оксана більше не бажала бути разом зі мною.

Зараз я працюю на улюбленій роботі, почав грати на гітарі. І я розумію, що попереду мене чекає багато прекрасного. День, коли я розлучився з Оксаною мені запам’ятається найбільше, адже саме тоді я став щасливим.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

three × 5 =

Свою дружину я дуже кохав. Вона завжди мені допомагала, разом ми долали труднощі. Але одного разу, коли я прийшов з весілля, то довго не міг зрозуміти Оксану. Вона весь вечір мене уникала. Ми навіть не сиділи разом. Вона просто не помічала мене. Згодом з’ясувалося, що Оксана мене зовсім не кохала. Один телефонний дзвінок змінив все наше життя.