Коли я познайомився з Оксаною, то знав, що вона має бути моєю дружиною. Так і сталося. Але прожили ми не довго. Вона раптово пішла від мене до іншого. Така ситуація змусила мене замислитись над життям. Для чоловіка зазнати поразки завжди важко. От і я не зміг змиритися з цією ситуацію. Оксану я сильно любив.
За три місяці до розлучення я потрапив до лікарні. Мені було важко там перебувати. Перші дні я лежав під крапельницею. Дружина мене провідувала. Щодня приходила до мене. Її турбота дарувала надію. Я розумів, що не один. Коли я лежав безпомічний, Оксана говорила мені ніжні слова підтримки. Після виписки дружина доглядала за мною вдома, варила смачні страви. Жодного натяку на розлучення не було.
Через деякий час я пішов на роботу. Про той страшний період не згадував. Але, як виявилось, далі було ще гірше. Оксана перестала зі мною говорити. Вона не цікавилася вже моїм самопочуттям і здоров’ям. Я не міг зрозуміти, що коїться.
Одного вечора вона повідомила мені, що нас запросили на весілля. Коли ми туди пішли, я відчував себе самотнім. Оксана спілкувалася з багатьма людьми, говорила на різні теми, робила фото. Мене наче і не було для неї. Всі подружні пари сиділи разом, а вона – з подругами. Така поведінка мене обурила. Я без попередження пішов додому.
Цілий вечір я чекав дружину. Вона прийшла через 5 годин. Розумієте? Це була остання крапля мого терпіння. Наступного дня коли вона міцно спала, до неї телефонував хтось. На екрані я побачив напис «мій» і дуже мене це спантеличило . На роботу я не пішов. Мені хотілося якнайшвидше знати, хто це такий і чому цей абонент турбував мою дружину.
Коли Оксана прокинулася, то вона відразу пішла пити каву. На кухні її чекав вже я.
– Хто такий «мій»?
– Що за питання? Краще зроби мені кави.
– Оксано, ти весь час мовчиш, зі мною зовсім не розмовляєш, годинами тебе нема вдома, а на людях ти себе ведеш, як неодружена жінка. Що з тобою відбувається?
– Ти ще не зрозумів?Я не можу з тобою жити. Мені хочеться свободи і радості. Відколи ми разом я не можу відпочити, їздити за кордон. Мені це набридло.
Після цієї розмови ми вирішили розлучитися. Так, це було важко і неприємно. Іноді мені здавалося, що я готовий пробачити дружині. Але Оксана більше не бажала бути разом зі мною.
Зараз я працюю на улюбленій роботі, почав грати на гітарі. І я розумію, що попереду мене чекає багато прекрасного. День, коли я розлучився з Оксаною мені запам’ятається найбільше, адже саме тоді я став щасливим.
