Та нещодавно, прибираючи на балконі, я знайшла старі рибацькі чоботи чоловіка. Вони зовсім втратили вигляд, тому я вирішила їх викинути. Та коли я їх перевернула, аби запхати у сміттєвий пакет, з них дещо випало

Микола раніше ділився зі мною всім. Приносив зарплату й віддавав мені, мовляв, я краще розподілю сімейний бюджет. Я завжди знала скільки мій чоловік заробляє, він ніколи не приховував від мене своїх премій або додаткового доходу. Я ж намагалась правильно розподіляти кошти, аби вистачило на все. Вдавалось навіть заощаджувати на відпочинок та ремонт.

Але останнім часом Микола став заробляти менше. Сказав, що у нього забрали пів ставки через те, що у фірми немає грошей. «Нічого страшного», – сказала я і взяла більшу кількість клієнтів. Працюю я майстром манікюру вдома, тому можу сама регулювати свій графік. Раніше я працювала по десять годин на день, а з того часу, як чоловікові врізали зарплату почала працювати по дванадцять і у вихідні.

Та нещодавно, прибираючи на балконі, я знайшла старі рибацькі чоботи чоловіка. Вони зовсім втратили вигляд, тому я вирішила їх викинути. Та коли я їх перевернула, аби запхати у сміттєвий пакет, з них випали гроші. Доволі немала сума в доларах. Я перерахувала їх й зрозуміла, що їх вистачило б, аби купити ще одну квартиру. Чому ж чоловік їх від мене ховає?

В той момент я зрозуміла, що, швидше за все, те, що Миколі зменшили зарплату, було його вигадкою, аби відкладати гроші потай від мене. Звичайно, я могла б подумати, що чоловік готує мені якийсь дорогий сюрприз, але я занадто добре знала Миколу. Він був не з тих людей. Навіть на день народження мені подарунок не міг вибрати самостійно, тому ми просто йшли разом і купували мені те, що я виберу. Ні про який сюрприз не могло бути мови! Тоді що це?

Невже в чоловіка є якісь стосунки на стороні? Або інша сім’я? Діти? У нас з Миколою не могло бути дітей через мене. Але він завжди говорив, що це не проблема й для нього це неважливо. А коли я говорила про штучне запліднення, або сурогатне материнство, він казав, що це занадто дорого для нас і ми не зможемо назбирати такої суми. А тут, виходить, він зміг.

Я викинула рибацькі чоботи, а гроші заховала в себе. Ввечері, коли Микола повернувся додому, він першим ділом пішов на балкон. Він так робив щовечора, але я тільки зараз зрозуміла, що він там робив.

– Люба, а ти моїх чобіт рибацьких не бачила? – запитав він занепокоєно.

– Бачила. – Спокійно відповіла я. – Я їх викинула.

В цей момент обличчя чоловіка виражало страх, біль та розчарування одночасно. Він просто сказав: «Ясно». А потім одягнувся й вийшов. Напевно, побіг на смітник подивитись, чи чоботи ще там. Ну, нехай шукає.

Найбільше мене образило те, що правди мені він так і не сказав. Ну й нехай. Я все одно дізнаюсь, що це за гроші.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

ten − 2 =

Та нещодавно, прибираючи на балконі, я знайшла старі рибацькі чоботи чоловіка. Вони зовсім втратили вигляд, тому я вирішила їх викинути. Та коли я їх перевернула, аби запхати у сміттєвий пакет, з них дещо випало