Тато звільнився з роботи й вирішив сидіти вдома та займатись домашнім господарством

Тато Мама завжди була бізнесвумен, скільки її пам’ятаю. Так уже склалось, що виходило у неї заробляти гроші. Уже в тридцять вона відкрила свій салон краси, а потім ще декілька. Словом, те, що ми жили в достатку було виключно заслугою мами. А тато… Тато просто був.

Спочатку, коли мама тільки будувала свою справу і весь її дохід йшов в оборот бізнесу, тато працював де прийдеться – то сторожем, то вантажником. А коли мама почала заробляти перші пристойні гроші тато звільнився й вирішив сидіти вдома та займатись домашніми справами. Та «домогосподаркою» він був недовго, адже до нас переїхала бабуся, яка взяла на себе всі обов’язки жінки в плані побуту. А тато почав жити у своє задоволення. То на рибалку поїде, то на футбол, то телевізор дивиться.

Таке життя тата повністю влаштовувало. Красуня-дружина, яка його повністю утримує й дочка, якою займається бабуся. Вдома завжди наварено та прибрано, а від нього вимагається тільки своїм цілодобовим відпочинком не вносити дисбаланс у цю гармонію.

Та все змінилось рік тому, коли через автокатастрофу мами не стало. Наш світ рухнув, адже ми втратили найдорожчу людину.

Оговтавшись від горя ми почали думати, як жити далі. Великим здивуванням для мене виявилось те, що мама заповіла весь свій бізнес мені.

На той момент я працювала директором одного із маминих салонів, пройшовши шлях від майстра манікюру, до адміністратора і вже аж потім – директора. Я часто спостерігала за тим, як мама веде бізнес і багато від неї навчилась. Тому я впевнено, хоч, звичайно, і не без тремтіння в руках, взялась до справ.

Пройшов місяць після того, як я стала наступницею бізнесу. Якось до мене додому (живу я окремо) прийшов тато і почав вимагати гроші. Спочатку я не зрозуміла з якого дива я повинна щось йому давати!

– Мама завжди видавала мені певну суму на місяць! – Тато назвав суму, втричі більшу за мій щомісячний дохід на посаді директора.

– Ну, це була мама. – Спокійно сказала я. – У мене трохи інші правила. Я думаю, що тобі потрібно влаштуватись на роботу. Бодай, до мене в салон охоронцем. Якщо добре працюватимеш, я подумаю над тим, щоб давати тобі заплату, наближену до тієї суми, яку ти хочеш!

– Як ти з батьком розмовляєш?! – Почав кричати тато. – Я тебе народив у цей світ!

– На жаль, на цьому, твої досягнення закінчились. – Сказала я. – Зрозумій, тату, тобі необхідно чимось займатись у цьому житті. Ти не можеш просто так отримувати гроші. Багато років ти жив у власне задоволення. Можливо, час попрацювати?

Ти мені не дочка після такого! – Крикнув тато. – Яйце буде курку навчати!

Тато пішов, грюкнувши дверима, а я сиділа й шкодувала. Ні, не про те, що сказала, а про те, що він так нічого й не зрозумів.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

2 × four =

Тато звільнився з роботи й вирішив сидіти вдома та займатись домашнім господарством