Тому всі, хто знають Любомира не можуть зрозуміти, як він живе з такою жінкою. Але брат, напевно, по причині своєї неконфліктності, тільки мовчить і знизує плечима. Та один випадок змусив Любомира тверезо оцінити ситуацію

В родині мого брата Любомира так вже сталось, що головну роль займає його дружина Уляна. Вона старша від брата на шість років. Це її другий шлюб, адже перший чоловік не витримав авторитарного режиму дружини й втік. А мій брат за характером чоловік неконфліктний, от, бідний, і терпить. Буває, часом його дружина при всіх вилає, а він мовчить.

«Що, – каже, – мені їй відповідати? Уляну тяжко в чомусь переконати.»

Отримає брат зарплату, дружина все до копійки забирає, а Любомиру тільки невелику суму видає «на кишенькові витрати». Хоче брат якусь вудку купити, чи джинси нові – треба в жінки не тільки дозволу просити, а й грошей. Сама Уляна ніде не працює, бо вона «домогосподарка». Але цілими днями тільки те й робить, що серіали дивиться. А брат, приходячи з роботи, змушений прибирати й готувати, бо дружина таким займатись не збирається. Красунею Уляну теж не назвеш, бо за собою доглядати їй також лінь. Тому всі, хто знають Любомира не можуть зрозуміти, як він живе з такою жінкою. Але брат, напевно, по причині своєї неконфліктності, тільки мовчить і знизує плечима. Та один випадок змусив Любомира тверезо оцінити ситуацію.

Брат, як і більшість чоловіків, мав гроші, про які не знала дружина. Він тримав їх між інструментами – туди жінка точно пхатися не стане. Але якось перед новорічними святами вирішив брат взяти із тих грошей на подарунок Уляні, захотів купити новий телефон. Але, на диво, грошей у звичному місці не виявилось.

Любомир до дружини, мовляв, чи не брала. «Брала, – каже жінка, – бо нема чого від мене гроші ховати.»

З’ясувалось, що Уляна знайшла схованку брата й, без жодного докору сумління, забрала звідти все. Себе жінка в цьому випадку вважала не винною, а жертвою, адже це її Любомир «обманював».

Саме цей випадок відкрив братові очі на його дружину. Любомир вирішив, що миритись із таким станом речей досить. Він зібрав речі й пішов, нічого не пояснюючи дружині. Попросився до мене пожити, поки все не владнається. Я, звичайно, брата прийняла. Але ввечері того ж дня мені зателефонувала Уляна й почала кричати в слухавку:

– Це ти винна! Ти хотіла, щоб ми з Любомиром розійшлись!

– Уляно, – кажу спокійно, – я до ваших проблем нічого не маю, а ти, замість того, щоб мене звинувачувати краще б сама подумала, що наробила. Треба було його за чоловіка тримати, а не за безплатну робочу силу. От тепер і живи сама.

Я поклала слухавку, адже не бажала більше розмовляти з людиною, яка стільки знущалась з мого брата.

А у Любомира після розлучення життя тільки почалось. Він зустрів дівчину, яка його по-справжньому любить, а не використовує. Сподіваюсь, цього разу брат точно буде щасливим.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

12 − seven =

Тому всі, хто знають Любомира не можуть зрозуміти, як він живе з такою жінкою. Але брат, напевно, по причині своєї неконфліктності, тільки мовчить і знизує плечима. Та один випадок змусив Любомира тверезо оцінити ситуацію