У мене в під’їзді живе жінка із десятком дітей і одинадцятим вона вагітна.

У мене в будинку живе жінка. У неї десять дітей і одинадцятим вагітна. Вона завжди приходить до всіх сусідів. Деколи спеціально вистежує хто і коли приходить додому, щоб їх підловити.

Вона просить у людей все: від хліба до взуття та речей. Я розумію, що маючи десять дітей дуже важко заробити на все. Але я не розумію для чого планувати і народжувати скільки дітей, але ти їх не в змозі прогодувати.

Я завжди ділилась всім з ними, то солі їм куплю, то макарону, то гречки, пельмені. Але ми ж не можемо завжди їх годувати. У нас також свої діти, сім’ї. чим ми можемо їм допомогти.

Багатодітна мама мені одного разу заявила:
Я не хочу більше їсти твою гречку, не купляй це більше, краще грошима давай.
Мене кинуло в холодний піт.
– Я вам більше зовсім нічого купувати не буду. Вибач, але гроші закінчились.
– Бач яка, в тебе своїх лише троє. Звичайно, що ти їх можеш одягнути у все гарне, нове, чисте, а мені допомогти не хочеш? Я працювати не можу, чоловіка в мене немає, дітей скоро одинадцять буде! Хто з них мені поможе? Ти ж не мені відмовляєш, а дітям!

Після цієї розмови я перестала їй допомагати. Згодом вони переїхали з нашого будинку, ходили слухи, що в неї з’явився новий чоловік, вона знову вагітна… Аж тут я розговорилась з одним чоловіком, який також живе в нашому будинку:

– Я Галю з дитинства знаю. Лише школу закінчила одразу вагітною була. Вчитись не хотіла, працювати теж, тай з кого їй приклад брати. Всі в сім’ї в неї такі. І мама, і бабуся, і сестри, такі ж… спочатку жила з хлопцем, надіялись, що не буде така як мама, але ж ні…тут історія закрутилась. Один, другий, третій… надовго не вистачало ні її, ні чоловіків, з якими вона жила.. зроблять дитину і і тікати..
– А як же Галя?
– А що Галя? Вона допомогу на десять дітей знаєш яку отримує і пільги має… звикла вона так, що кожен повинен їй щось дати. Звісно, допомоги а шикарне життя не вистачить, але купити їсти та одягнутись – цілком. Не бідна вона – звикла так. А як хтось добрий попадеться – то вона всі соки з нього витягне.

Я ж допомогу їй теж пропонував. Я пенсіонер, щодня своїх внучат доглядаю, мені все одно робити нема що. Кажу: «ти на роботу іти, навіть посуду мити, а я з дітьми посиджу. І погодую і спати вкладу, а тобі гроші лишніми не будуть». Знаєш , що вона мені сказала?

Працювати я точно не буду, тим більше посуду мити, мені люди дають все, чого я хочу. А от ти діду міг би піти попрацювати і нам допомогти в скрутній ситуації.

Я був вражений, як мені могли таке сказати. Розминулись ми погано. Так і не помирились. Не люблю, коли в чужу кишеню заглядають. А потім вони переїхали кудись. Казали, що один з колишніх чоловіків на старшу доньку будинок переписав, от ми більше і не бачились.

А історія ця повчальна, наскільки ж повинна бути нахабною людина, щоб так нехтувати людською добротою.

У меня в подъезде живет женщина с пятью детьми и шестым она беременна.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

seven + 20 =

У мене в під’їзді живе жінка із десятком дітей і одинадцятим вона вагітна.