В селі у моєї мами не ідеальний порядок, але й не така антисанітарія, як розповідає дружина

Моя мама дуже любить Зоряну. З того часу, як я познайомив маму з невісткою, вона прикипіла до неї душею, як до рідної доньки. Мама і те, і те завжди старається передати улюбленій невісточці. Собі у всьому відмовить, а нам купить, тільки, щоб Зоряні догодити.

А от моїй дружині все не так. То, бачте, моя мама їй дешеву постіль подарувала, то картоплі гнилої передала, то цукерки, що мама їй купила, вона не любить. Словом, завжди знайде до чого прискіпатись.

Скоро у мами ювілей – шістдесят років. Вона, бідна, кілька місяців гроші відкладала, щоб приготувати святковий стіл та запросити рідню. Допомоги ні в кого не просила – все сама. «Ви, головне, приїдьте, – казала мама, – мені це найкращий подарунок. А допомагати не потрібно – я сама все приготую. Ви, дітки, тільки приїдьте.»

Але за день до поїздки, Зоряна сказала, що їхати не збирається.

Мені не подобається, як твоя мама готує, – сказала вона, – жирні голубці, майонезні салати, дешеві ковбаси – минуле століття. Я таку їжу не люблю.

– Я розумію, – намагався я заспокоїти дружину, – але ж мама старалась, готувала, треба її уважити.

– То може, спочатку навчимо твою маму ретельніше мити посуд?! – Дружина не на жарт роздратувалась – А то коли не приїдемо, в неї тарілки порепані, виделки липкі – мені огидно там їсти. Розумієш?

Мене це відверто образило. Так, в селі у моєї мами не ідеальний порядок, але й не така антисанітарія, як розповідає дружина. Можливо, мама десь й погано помила тарілку, бо в неї води в будинку немає, доводиться з криниці набирати, але хіба це привід не приїздити до неї на день народження? Тим більше, що мама так готується й хоче побачити сина з невісткою.

А постіль? – Не вгамовувалась Зоряна.

– Що постіль? – Запитав я.

– Ти ж, звичайно, захочеш, щоб ми залишились там заночувати. А постіль у твоєї матері така стара, що мені бридко на ній спати.

– Зате вона випрана маминими руками. – Не витримав я. – А стара, тому що всю нову постіль мама нам віддала.

– Все одно не поїду. – Сказала дружина. – Там нема, як душ нормально прийняти. Туалет на вулиці. Я краще вдома побуду.

Що я міг зробити? Довелось їхати одному й вибачатись перед мамою, вигадуючи, що Зоряна прихворіла й не змогла приїхати. А самому було так гидко на душі. Ні, не від брудних тарілок, а від такого ставлення дружини до моєї матері, яка цього не заслужила.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

17 + 8 =

В селі у моєї мами не ідеальний порядок, але й не така антисанітарія, як розповідає дружина