Вдалося витурити це щастя із власної квартири

Розкажу вам історію, яку не часто почуєш, але й таке трапляється.

Мені 34 роки, проживаю у власній квартирі не на подаровані гроші, а ті, які роками збирала важкою працею. З’явився у мене залицяльник років 25. Думаю різниця у віці помітна, але не критична, та вже і не підліток, теж серйозні плани на життя, тим більше слова, які він мені говорив лились як мед для моїх вух.

Починалось все і справді чудово він працював на своїй роботі, про яку правда не хотів розповідати. Не знаю чи вона була, але свіжі квіти щотижня були на моєму столі. Але потім ніби почались проблеми на роботі, затримки із заробітною платою, немає як оплатити оренду квартири та тому подібне. Тому було прийнято рішення переїхати до мене, а чоловічі руки у моєму домі точно не будуть зайві, уже давно потрібно прибити поличку на кухні та підкрутити кран у ванній.

Але почалось щось дуже цікаве. Цей його складний період щось затягнувся, але повинні були ходити вечеряти в ресторани, він почав ходити на манікюр, на який іноді не вистачало часу мені сходити. Я оплачувала якісь його поїздки наче по влаштуванні на роботу, проте чомусь завжди були відмови, або «відмовки» для мене.

Й справді було дивним, ми уже достатньо багато часу разом, а він не знайомить мене зі своєю родиною та ні разу не запрошував до себе у гості. Почалися якісь дивні стосунки, і тут я зрозуміла куди я потрапила. А ми ж то уже планували весілля.

Я не хотіла пишного весілля, адже вже й не дівчинка, хочеться спокійно відсвяткувати у сімейному колі та поїхати на відпочинок. Проте «коханий» хотів весілля у найдорожчому ресторані міста та відпустку у Туреччині. Я сказала що не маю нічого проти й теж цього хочу, він дуже зрадів, але сказала що коли він заробить на найдорожчий ресторан тоді й відсвяткуємо, то посмішка з його обличчя швидко спала. Від тоді власне і почалися наші сварки.

Але й сваритися не було чого, тут був лише один вихід. Шкода, що це ти розумієш після всього, а після бою – кулаками не махають.
І от ледь-ледь мені вдалося витрутити це щастя із власної квартири.

Це ж мені ще пощастило, уявіть що б було якби ми одружилися. Постраждав би мій бізнес, і моя квартира, і найголовніше я сама. Треба вміти та мати сміливість вчасно все завершити, якщо ви відчуваєте що це не ваша людина. Не відкладайте на потім, потім – пізно.

До чого я це, дівчата, та і чоловіки, будьте обачними у виборі своїх партнерів, одружуйтесь тоді – коли відчуваєте що це взаємно!

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

10 + thirteen =

Вдалося витурити це щастя із власної квартири