Від Віктора такого не очікував ніхто

Мого однокласника звати Віктор. Він був непримітним хлопчиком. Худощавий, маленький, в обшарпаній одежині. Хлопець жив у приватному будинку з батьками. Ця будівля мала химерний вигляд: сіра, похилена на один бік, з дерев’яними віконцями, де-не-де побитими шибками. Проходити повз було навіть моторошно.

Ця родина жила вбого. У господарів не було коштів, щоб провести водопровід чи зробити каналізацію. Тому Віктор був змушений носити воду з іншого кінця вулиці. І так по кілька разів на день. Окрім цього хлопець рубав дрова, розпалював піч, чистив сніг біля будинку. Попри всі негаразди Віктор займався хатніми справами у бадьорому настрої.

У нього зовсім не було друзів. Але на це і часу не вистачало. Поки переробиш всю роботу по дому, то потрібно вчити уроки, а потім і до школи пора. У хлопця був один єдиний вихідний, який він присвячував читанню.

У школі Віктор теж ні з ким не спілкувався. На перервах читав книги. Здавалося, що він уникав усіх. Однокласники помітили, як хлопець важко працює вдома і почали з нього кепкувати. З того часу у нього з’явилося прізвисько Попелюшка. На жаль, діти бувають досить жорстокими.

Пройшло двадцять років…

Віктор живе на тому ж місці, але це вже не похилий на один бік будинок, а цілий палац, на подвір’ї якого дзюрчать фонтани, цвітуть троянди, співають птахи. Хлопець виріс впевненим у собі чоловіком, який зміг добитися успіху та започаткувати власну компанію. Попри це все,  Віктор і досі не цурається роботи та разом із дружиною привчає до цього дітей. У нього їх було троє: Павло, Максим та Вікторія. Вони гуртом доглядають за будинком, очищають вулиці, парки та сквери від сміття.

Найцікавіше те, що дітей Віктора не дражнять, з них не насміхаються, а захоплюються та беруть приклад. Відтепер у місті створені цілі організації, до складу яких входять школярі. Їхнє завдання – контроль за чистотою довкілля, допомога чотириногим друзям, проведення акцій «Бережімо природу!»

Змінюється час – змінюються думки, погляди на життя. Сучасне покоління уже не таке, як наше. І чомусь ми можемо у них повчитися!

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

fourteen + twelve =

Від Віктора такого не очікував ніхто