Влітку моя краща подруга нарешті вийшла заміж. Після церемонії вінчання молодят, я запропонувала чоловіку освятити наш 20-річний шлюб церквою, але він відмовляється.

Наталка – моя краща подруга ще з дитинства. Вона дуже щира та життєрадісна, але в особистому житті чомусь не щастило. Коли усі довкола вже одружилися та мали діточок, Наташа була у пошуку кохання. І ось, в 38 років вона нарешті зустріла свого принца та вирішила вступити у шлюб. Батьки моєї подружки дуже набожні, тож наполягли на вінчанні.

Мій шлюб навпаки був дуже раннім, ми одружилися з Олегом, коли нам було по 19. За майже 20 років сумісного життя в нас народилися дві донечки, старшій зараз 19, молодшій 14. Звісно на момент нашого весілля, ми не думали про вінчання. Ми віримо в Бога, але як і більшість, до церкви ходимо лише на свята та молимось, коли у житті відбувається щось погане.

Але коли я побачила церемонію вінчання – була дуже зворушена. Здається, це неймовірні відчуття. Це особливий обряд єднання закоханих душ з Богом. За місяць в мене з чоловіком як раз річниця – 20 років як ми офіційно разом. Тож, я запропонувала Олегу освятити наш шлюб церквою, але він відмовляється.

Чоловік говорить, що це дуже серйозний крок. Але ж у нас двоє дітей, ми одружені! Я не розумію, чому він так ставиться до мого бажання. У нас досить гарні стосунки. Звісно, ми вже не тремтимо від пристрасті, коли поруч. Але в нашій родині немає місця сваркам. Я піклуюсь про чоловіка і дуже його кохаю. Олег завжди відповідав мені взаємністю. У нас змолоду навіть є родинне правило: батьки мають жити не лише для дітей, а й один для одного. Тож, відпочинок на двох – це в нас традиція.

Декілька разів я намагалася заговорити про вінчання, але Олег налаштований дуже негативно. Навіть каже, що це грішно – бути не надто віруючим та вінчатися. Під час останньої такої розмови він взагалі сказав, що не вірить у Бога. Я була здивована, ніколи не чула, що Олег – атеїст.

Я ніколи не підозрювала чоловіка у нещирості, а тим паче у зраді. Тому що він завжди поруч. А тепер навіть не знаю. Щодня я чую від Олега слова кохання, проте як я можу в них не сумніватися, якщо за наш шлюб чоловік боїться відповісти перед Богом. Може йому є що приховувати?

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

eleven − 5 =

Влітку моя краща подруга нарешті вийшла заміж. Після церемонії вінчання молодят, я запропонувала чоловіку освятити наш 20-річний шлюб церквою, але він відмовляється.