Вона могла цілий день проводити як їй заманеться. А гроші на всі її потреби та забаганки щедро виділяв чоловік. Щоправда, Ганна від такого життя швидко втомилась.

Моя сестра Ганна завжди була красунею. Ще коли вона навчалась у школі, не мала відбою від залицяльників. Ми завжди сподівались, що хто-хто, а вона точно буде щасливою в сімейному житті – хіба у такої красуні може бути щось не так?

Ганна закінчила інститут і почала зустрічатись з хлопцем зі своєї роботи – Денисом. Він теж справжній красень, ще й характер у нього хороший. Незабаром він зробив сестрі пропозицію. Та коли ми всі почали її вітати, Ганна нас ошелешила – виявляється, вітати її немає чим, адже вона Денисові відмовила. На наше німе запитання сестра розповіла, що у неї є інший наречений, якому вона уже пообіцяла, що стане його дружиною.

Зі своїм новим нареченим сестра познайомила нас уже найближчими вихідними. Ним виявився чоловік, старший на чотирнадцять років.

Звати його Роман. Він вдівець, але дітей не має. Займав він на той час одну з високих посад у нашому місті. Словом, чоловік він впливовий і далеко не бідний. Можливо, саме цим він і привернув увагу Ганни.

Ми з батьками запитали чи справді Ганна його любить, на що сестра відповіла: «Як можна не любити хороше життя? Саме з Романом я зможу бути щасливою.»

Відмовляти від весілля дівчину ми не стали, адже вона вже доросла і в праві сама розпоряджатися власним життям.

За кілька місяців Роман та Ганна зіграли гучне весілля. Як то кажуть «по-багатому». Сестра переїхала в особняк чоловіка і нарешті змогла звільнитись з ненависної роботи.

Роман купив їй власний автомобіль. Найняв хатню робітницю, аби сестра не завантажувала себе зайвими обов’язками. Вона могла цілий день проводити як їй заманеться. А гроші на всі її потреби та забаганки щедро виділяв чоловік.

Ми часом заздрили Ганні – у неї є все, що вона хотіла для щастя: гроші, подорожі, дорогі речі. Роман її носить на руках.

Щоправда, Ганна від такого життя швидко втомилась. Вона вмовила Романа звільнити хатню робітницю, аби мати хоч якісь обов’язки й відчувати себе корисною.

Подорожі швидко набридли, шопінг теж. Сестра відчувала себе чужою в колі тих людей, з якими вимушена була спілкуватись через статус чоловіка.

Вона хотіла дитину. Але, як пізніше з’ясувалось, дітей Роман мати не міг.

Сестру пригнічувало все це і вона, зібравши речі, пішла від чоловіка. Повернулась на колишню роботу, винайняла житло. Словом, повернулась до того життя, від якого колись втекла до чоловіка.

Але вистачило Ганни ненадовго. За роки шлюбу вона розучилась вставати о сьомій ранку, аби їхати в напханому громадському транспорті на роботу. Вона відвикла економити гроші й складати список найбільш потрібних речей, адже на усе, чого хочеться, може не вистачити. Сестра дивувалась тому, як люди живуть в однокімнатній квартирі великою родиною і по кілька років не бачать моря.

Сестрі набридло і це життя. Звичайно, у ньому було більше неочікуваного, адже той момент, коли у тебе в черговий раз закінчаться гроші завжди приходить неочікувано! Тому, зваживши все, сестра вирішила знову повернутись до чоловіка.

«Краще вже нудитись у багатстві, ніж гнити в бідності», – говорила вона.

Роман прийняв дружину назад, навіть пробачив. Але ставлення його змінилось. Вони жили уже, наче чужі люди.

Звичайно, гроші Роман продовжив давати, хатню робітницю повернув на місце, аби розвантажити дружину, але помітно від неї відсторонився.

Вони продовжили жити, як раніше. Їздять відпочивати, на світських заходах з’являються за руку й завжди усміхненими. У них є усе, необхідне для життя. Все, окрім кохання.

Я розумію сестру і приймаю її вибір. Чи вчинила б я так на її місці? Думаю, ні, адже для мене стосунки стоять набагато вище, ніж будь-які матеріальні блага. Але ми не в праві судити інших…

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

twelve − 1 =

Вона могла цілий день проводити як їй заманеться. А гроші на всі її потреби та забаганки щедро виділяв чоловік. Щоправда, Ганна від такого життя швидко втомилась.