З Агнесою ми разом майже два місяці. Я довго бігав за нею, пропонував зустрічатись, на що дівчина завжди відповідала відмовками. Говорила, що неготова, що ще рано. Я прекрасно розумів, що з її боку симпатії до мене немає, але вона мені дуже подобалась, тому я й намагався привернути її увагу.
Та все змінилось в один момент. Буквально, через кілька днів після того, як батько зробив мене співвласником його бізнесу і я почав займати керівну посаду, Агнеса сама мені зателефонувала й домовилась про зустріч.
Я, хоч і здивувався такій різкій зміні ставлення, але зустрітись погодився.
Ввечері, сидячи в кафе, Агнеса взяла мене за руку і промовила:
– Знаєш, я тут подумала над твоєю пропозицію почати зустрічатись, – вона говорила так солодко, що мені здалось, ніби переді мною зовсім інша дівчина, не та, уваги якої я безрезультатно добивався, – я готова бути твоєю дівчиною.
– Ну, що ж, спробуймо, – сказав я.
Глибоко в душі я розумів, що досі не подобаюсь Агнесі, а зустрічатись зі мною вона погодилась тільки через мою нову посаду, але в душі жевріла надія, що, можливо, вона зрозуміє, який я класний і полюбить мене.
Пройшло два місяці. Я наскладав грошей і вирішив придбати нову машину. Поділившись своїми планами з дівчиною, я почув дуже цікаву пропозицію:
– А давай ти запишеш автомобіль на мене, – солодким голосом сказала Агнеса.
Я подивився на дівчину, не розуміючи, з якого дива, я повинен таке робити.
– Ну, просто так. – Сказала вона. – Я сподівалась, що ти купиш мені машину. Взагалі-то, я – твоя дівчина, а ти небідний хлопець. Ми з тобою вже два місяці зустрічаємось, а ти нічого, дорожчого за букет троянд, мені так і не подарував. Скільки я ще маю чекати?!
Агнеса театрально заплакала, а я подивився на неї з ще більшим подивом.
– То, може, ти й зустрічаєшся зі мною тільки через гроші? – Запитав я, щиро сподіваючись, що Агнеса відповість, що любить мене.
– А через що ти думав?! – Крикнула дівчина. – Звичайно, через гроші. Але бачу, що ти не готовий вкладати у відносини, тому мене ти більше не побачиш!
Вона пішла, а сидів і дивився в підлогу. Потім дістав із шухляди велюрову коробочку. Там була каблучка, яку я хотів подарувати Агнесі на три місяці наших стосунків. Хотів зробити пропозицію.
Автомобіль, до речі, теж готувався для неї. Я хотів, щоб вона допомогла мені його вибрати, адже тільки так я міг дізнатися її смак і підібрати найбільш вдалу модель.
Я планував, що зроблю їй пропозицію, вона скаже «так», а потім я урочисто подарую їй ключі від новенького автомобіля, який вона сама собі вибрала! Все було розплановано до дрібниць, але Агнеса сама зіпсувала сюрприз.
Та, добре подумавши, я зрозумів, що те, що сталось – на краще і тепер я не зроблю фатальної помилки, одружившись з жінкою, якій від мене потрібні лише гроші!