Ви вже дорослі, заробляйте самі

— Тату, в мене є майже вся сума, – не міг вгамуватися Денис, – я прошу тебе позичити зовсім небагато. Я усе поверну.

Ігор Олексійович вимкнув телевізор й подивився на Дениса. Його дев’ятнадцятирічний син ось уже два роки збирає гроші на мотоцикл. Кожного літа Денис, студент-відмінник, їздив на заробітки за кордон, аби назбирати необхідну суму. Але цього літа хлопець захворів і не зміг поїхати на заплановану роботу, відповідно й не заробив необхідної суми.

От зараз Денис й підійшов до батька з проханням позичити гроші.

– Я ж віддам. Наступного літа обов’язково зароблю й віддам.

Батько тяжко зітхнув.

– Ти сам знаєш, Денисе, що всі гроші ми вклали у твою квартиру.

«Вклали» звучало дуже голосно. Ця квартира, про яку хлопцеві нагадували кожного разу, коли мова йшла про те, скільки батьки для нього роблять, перейшла Ігорю Олексійовичу після смерті його батьків. У квартиру вклали всі заощадження, відремонтували, купили сучасні меблі й заселили квартирантів.

– Коли одружишся – матимеш своє житло. – Говорили Денису батьки, – а гроші з оренди ми на твоє весілля відкладаємо.

От і зараз хлопець нагадав батькові, що гроші на його майбутнє весілля зараз лежать без діла.

– Ні! На мотоцикл я тобі нічого не дам! – Ігор Іванович підвищив тон. – За рік-другий прийдеш до мене на весілля просити. Де я тоді візьму?!

Мати, Маргарита Петрівна, теж підтримала чоловіка.

– Теж мені придумав – мотоцикл! Тобі двадцятий рік! Ти б за сім’ю краще думав. І батькам би подякував, що за твоє майбутнє переживають!

Денис вийшов розчарований. Батьки ледве не щодня нагадують хлопцеві про те, що забезпечили йому гідне майбутнє. А його сьогодення нікого не цікавить!

Минуло чотири роки. Мотоцикл Денис все ж купив – влаштувався на роботу й заробив необхідну суму. Ще хлопець зустрів свою кохану – Віру. Цього разу Денис прийшов до батьків просити гроші на весілля.

Ігор Олексійовича відклав планшет і знову подивися на сина.

– Денисе! Ти знаєш, що ми купили нову машину, меблі у вітальню.  Грошей у мене немає! Хочеш весілля – зароби!

Денису нічого не залишалось, як знову їхати на заробітки. Весілля відклали на пів року, допоки наречені не зберуть необхідної суми.

Зате весілля вдалось на славу. Та й батьки не могли сказати, що зробили все самі, адже були запрошені просто як гості.

Денис очікував, що цього разу батьки подарують йому ключі від довгоочікуваної квартири. Але склалось інакше.

– Діти, – урочисто сказала Маргарита Петрівна, витираючи сльози, – ми з батьком хочемо подарувати вам стінку у вітальню!

Денис аж відкрив рота від здивування. Батьки все життя у всьому йому відмовляли, пояснюючи це тим, що відкладають гроші на його весілля. Врешті, грошей ніяких не дали, адже купили собі нову машину й оновили меблі у вітальні власної квартири. А стару стінку, замість того, щоб продати, урочисто презентували як вишуканий подарунок!

Кілька місяців після весілля Денис із дружиною прожили в батьків. Коли молода сім’я вирішила, що треба з’їхати, аби почати будувати власну сім’ю, Денис знову підійшов до Ігоря Олексійовича. Батько відклав новенький смартфон й знову тяжко зітхнув.

– Що у тебе знову?

– Та от хочу в тебе ключі попросити від квартири.

– Від якої? – Батько театрально вилупив очі.

– Ти добре знаєш від якої. – Денис закипав. – Від тієї квартири, яку ви мені з мамою все життя обіцяєте! Казали, що як одружусь – отримаю ключі. Я одружився.

Ігор Олексійович закусив нижню губу.

– Ах от ти який! Все йому на тарілочці готове подай. «Моя квартира»! Та яка вона твоя?! Ти на неї заробив?! Ні! Так що нема в тебе своєї квартири! Ви вже дорослі, заробляйте самі!

Наступного дня Денис з Вірою перебрались на орендовану квартиру. Батьки навіть не намагались їх зупинити.

– Заробите – будете мати! А ту квартиру ми внукам перепишемо, – сказав Ігор Олексійович.

– Нічого внукам від вас не буде потрібно. Ми з дружиною вже якось самі постараємось.

Чи правильно вчинили батьки, змусивши сина добиватись всього самому? Як вважаєте? А як би ви вчинили на місці молодої сім’ї?

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

11 − five =

Ви вже дорослі, заробляйте самі