Вигнав свою дружину на вулицю

Так, я вигнав свою дружину на вулицю.

Який же я поганий та невдячний в очах усіх людей… Як я міг? Та ще й після 5-ти спільно прожитих років?

Ніхто ж не знає, що стало причиною такого рішення, і ніхто нікого не виганяв. Одружувались ми й справді по коханні, принаймні так було з мого боку. Прожили щасливо разом 3 роки, а далі почалися зміни, які тільки руйнували нашу сім’ю. У мене така робота, що я ходжу на нічні зміни, робота хороша тому не кидаю, проте з дружиною бачусь рідше, адже вдень вона на роботі.

Першим приводом до ось такого рішення було коли: одного разу я зателефонував до неї ввечері, коли от-от мав іти на роботу, а вона вже давно мала б повернутись, проте трубку підняла не дружина, а її колега. На прохання передати телефон дружині я лише почув хіхікання усіх колег. Виявляється у них був мінікорпоратив, після «важкого» робочого дня, коли я подзвонив ще раз підняла вже дружина й сказала що я їй трохи заважаю. Більше у мене претензій не було.

Схожі ситуації почали відбуватись все частіше й частіше відповідно й сварки день через день. Наступний рік був просто каторгою для мене, адже ми весь час сварилися та звинувачували одне одного в чомусь.

Вона подавала до суду заяву на розлучення і забирала її, і знову подавала і знову забирала. Тепер уже мною було прийнято рішення розлучитися. Якби я не хотів зберегти сім’ю, але бачив що від цього страждаю тільки я – це лише відкладання неминучого.

Нас розлучили через 3 місяці. Проте колишня дружина і досі проживала у моїй квартирі, адже не важливо що її купив я, це «спільно нажите майно». Вона не ночувала вдома, приходила серед ночі, з кімнат тхнуло перегаром та цигарками. А щоб розійтись нормально та почати влаштовувати власне життя, вона навіть не хотіла зі мною поговорити.

Дійшло до того, що я просто змінив замки на дверях і попросив її піти з виплатою за частину квартири. До цього було важко про щось домовитись чи принаймні поговорити, але зараз одразу з’явилась вантажна машина та помічники для збору речей. Збираючи «свої» речі – вона винесла з квартири все, винесла ліжко, шафу, холодильник (адже його дали її батьки), винесла все, що тільки змогла, не залишивши навіть постільної білизни.

Нехай. Але пора почати жити. Не знаю як швидко я зможу відійти від такого стресу, але це вже не могло продовжуватись далі. Лише надіюсь, що я ще зможу довіряти людям.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

19 − two =

Вигнав свою дружину на вулицю