Я думав, що коли Ірина повернеться й змінити вже нічого не можна бути, їй доведеться змиритись з таким станом речей

Стосунки дружини з моєю мамою завжди були нелегкі. Спочатку мама не хотіла, щоб я одружувався з Іриною, а коли це все ж сталось, дружина не злюбила маму, бо та колись не хотіла бачити її в ролі невістки. Як не намагалась мама випросити пробачення невістки, та ніяк не хотіла їй вибачити. Дуже вже сильна образа була в Ірини на свекруху.

Навіть коли з’явились діти й мама почала передавати гроші онукам, дружина допомогу приймала, але спілкуватись зі свекрухою не бажала.

Пройшли роки. Мама постаріла, а останнім часом почала дуже хворіти. В неї проблеми з суглобами й вона майже не ходить. Через те, що крім мене дітей у мами немає, питання про те, хто турбуватиметься про неї лишалось відкритим. Щодня їздити до мами в її будиночок на околиці міста, я не міг, бо працюю допізна, а взяти її до себе – дружина була категорично проти.

«Я не хочу жити під одним дахом з людиною, яка не бажала, щоб ми одружувались! Крапка!» – Кричала Ірина, коли я тільки-но починав заводити мову про те, що треба розв’язувати питання з мамою.

Та, бачачи, як мучиться моя старенька мати, я вирішив, що не слухатимусь дружини й все-таки перевезу маму до нас. Поки дружина була на роботі, я приїхав до мами, зібрав її речі та перевіз до нас, поселивши у кімнату, яка щойно звільнилась – донька поїхала навчатись в інше місто. Я думав, що коли Ірина повернеться й змінити вже нічого не можна бути, їй доведеться змиритись з таким станом речей.

Але сталось не так, як я думав. Повернувшись з роботи й побачивши у квартирі хвору свекруху, жінка не розчулилась, як я сподівався, а навпаки – розізлилась й зробила справжній скандал.

«Якщо тобі твоя мама дорожча, – кричала Ірина, – то нехай буде так: живи з нею, а я піду

Сталось те, про що я навіть думати боявся – дружина зібрала речі й пішла. Я залишився сам з хворою мамою. А ще треба на роботу ходити! І їсти готувати. Й за мамою доглядати. За кілька днів такого життя я зрозумів, що збожеволію, якщо дружина не повернеться. Я просто не встигаю всього. Але її відповідь була одна: «Віддай її в будинок перестарілих, тоді я повернусь.»

От сиджу й думаю, як правильно вчинити. Кого вибрати? Що ви порадите?

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

four × 1 =

Я думав, що коли Ірина повернеться й змінити вже нічого не можна бути, їй доведеться змиритись з таким станом речей