Я й не думав, що в сімдесят у мене не буде дому

Я одружився в молодому віці на своїй дружині, та й одружився я через те, що вона завагітніла. В наше, ще радянське виховання, було так – переспав, значить маєш одружуватись. Я так і зробив. Жили ми з дружиною нормально, у квартирі її батьків, відкладали на свою, але в ті часи потрібно було ще ставати в чергу на квартиру. Загалом поки ми стояли в черзі вже в нас було двоє дітей.

У жінки залишилась тільки мама, і та вирішила перебратись до себе в село, з якого вона родом. Діти вже навчались у школі, я працював на заводі, а вихідними виходив на ринок, перепродавав товари, на цьому і намагався заробити на життя, через те, що зарплату на заводі часто затримували.

Жінка моя почала гуляти, часто коли мене не було, приводила до дому чоловіків, випивала. Діти це все бачили, я про все знав, тільки от нічого не міг вдіяти. Моя донька вже закінчувала школу, а син також вже навчався у восьмому класі. Донька навчалась дуже добре, розмовляла вільно на німецькій та англійській мові. Ми прийняли рішення відправити її на навчання в Німеччину. Для чого їй було дивитись на свою матір? Донька поїхала, старанно навчалась та влаштувалась там на свою першу роботу в банк.

Я вирішив із сином переїхати у Херсон, жити до своєї сестри, квартиру нам залишили у спадок наші батьки. Сестра там жила зі своїм сином, вона інвалід дитинства, в неї проблеми із кінцівками. Син вже старший, нероба, нічого не хотів робити. Тільки випити та покурити й з дівчатами погуляти, це все, що його цікавило. Я опікувався сестрою через те, що їй було тяжко робити щось по дому, але вирішив, що потрібно теж їхати за кордом заробити грошей. І я вирішив взяти із собою племінника.

Ми поїхали в Польщу на пів року, по приїзду до дому, моїй сестрі стало ставати гірше, і вона написала, що у спадок квартиру передає своєму синові, мене не згадала у заповіті. А документи, які залишали батьки, я так і не знайшов. Мій племінник буквально за два місяці прогуляв всі гроші, і вже ходив позичати до мене, на пачку цигарок та пляшку пива. Я розумів, що ми із сином залишимось на вулиці.

Я знову поїхав в Польщу, мій син якраз вже навчався у старших класах і мав їхати поступати в Харків. Так і сталось, він поступив вичавився на програміста та одружився у Харкові, я тим часом далі їздив на Польщу. І приїжджав ненадовго, назад до дому, хоч дому в мене так і не було. Донька вийшла заміж в Німеччині та через трохи, вони із чоловіком приїхали в Херсон. Син жив в Харкові, в нього вже було троє дітей, місця у їхній трикімнатній квартирі вже ледь вистачало їм самим. Коли я запитав чи зможу я жити у доньки? Вона мені відмовила, хоч вони купили велику двоярусну квартиру, жили із чоловіком у двох. Я зібрав всі свої заощадження та купив невеличку кімнату у малосімейці, я навіть не міг подумати що сьомому десятку мені не буде де жити.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

nineteen − sixteen =

Я й не думав, що в сімдесят у мене не буде дому