Я сподівався, що новина про те, що я наскладав потрібну суму для квартири дружину втішить, але її це засмутило

Своє сімейне життя ми з Мариною почали в її батьків. Річ у тому, що тесть з тещею не готові були відпустити доньку з батьківської хати, тому ми й поселились в них. Через те, що свого житла в нас тоді не було, я був не проти пожити трохи в батьків дружини. Так, я чудово розумів, що це незручно і я ніколи не зможу там комфортно почуватись, адже це не мій дім.

Щоправда, тесть з тещею виявились неконфліктними людьми. Вони віддали одну з кімнат свого будинку під нашу спальню. Я купив хороше ліжко, шафу, телевізор та зробив ремонт в кімнаті.

Ми прожили разом з батьками дружини понад два роки. Весь цей час я багато працював, щоб назбирати грошей на власне житло. Жінка в основному не працювала, адже в нас народився син й вона повинна була сидіти з дитиною. Я сподівався, що новина про те, що я наскладав потрібну суму для квартири дружину втішить, але її це засмутило.

– Навіщо нам переїздити від батьків? – Незадоволеним тоном запитала Марина. – Мені тут добре, мама з дитиною допомагає, їсти приготує.

– Ну але ж, кохана, ми вже дорослі люди й повинні жити окремо й самі розв’язувати свої проблеми.

– Наполягав я. – Якщо хочеш, ми купимо двокімнатну квартиру, щоб твоя мама могла приїздити й допомагати тобі, як раніше. Але це вже буде наш дім. Ти будеш там господинею, а я господарем.

– А може я не хочу бути ніякою господинею?! Може мене все влаштовує?!

– А може мене ні?! – Не витримав я. – Я врешті-решт дорослий чоловік, який хоче прийти до себе додому, а не відчуватись в гостях, розумієш?

– Нічого я розуміти не хочу! – Сказала дружина й відрізала, – Якщо хочеш – переїзди, я нічого не маю проти, але ми з сином залишимось в батьків.

Так, я переїхав. Купив квартиру, де зараз й живу. З сином бачусь, але дружина досі на мене ображена так, ніби я їй зрадив. Не розумію, чому. Я просто хотів, щоб наша маленька сім’я жила окремо, але дружина була проти. Тесть з тещею теж на мене ображені. Вони, аби насолити мені, віддали телевізор, що я купив, молодшому синові. Думали, що я приповзу на колінах просити в них дозволу повернутись. Але я цього не робитиму. Для мене справа принципу, щоб моя дружина й син жили в моєму домі, а не я в тестя з тещею. Сподіваюсь, що Марина рано чи пізно це зрозуміє.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

five + 7 =

Я сподівався, що новина про те, що я наскладав потрібну суму для квартири дружину втішить, але її це засмутило