Я усиновив хлопчика, і я найщасливіший батько

Уже пройшов місяць як я став ще щасливішим батьком, моєму синові два місяці. Згадую той чудовий літній день, коли обирав кепочки та кросівки для майбутнього сина. У той день я накупив багато одягу та іграшок, з якими йому можливо ще й звичайно рано грати, але я так давно мріяв про сина, що готовий усе йому віддати, усе для нього зробити.

Ми оформили усі документи про опікунство й одразу з’їздили до лікарні оглянути малюка, чим не потребує бувало він чогось. Він був здоровенький, а я щасливий, тепер щасливі разом.

Він був таким крихітним, що опікунська служба хвилювалась чи можна віддавати його у руки чоловіка, але я їх переконав.

Перший найщасливіший день у моєму житті був коли народилася моя донька, яку я дуже люблю і завжди любитиму. Виховував я її сам, моя дружина загинула під час родів.
Було важко.

Але досвід догляду за малюком у мене уже є, тому я думаю справлюсь і цього разу, тим більше у мене тепер є помічниця. Напевно цим я і переконав опікунську службу.

Раніше у мене не було часу щоб зрозуміти чи звикнути що у мене є дитина, це відбулося одразу, адже не було іншого вибору. Так само і цього разу, я був цілком свідомий свого рішення тому і щасливий. Шкода що дружина не може побачити яка чудова донька у нас росте, тепер вона має й братика. Вірю, знаю, що вона бачить нас із небес та щиро радіє. І ми її пам’ятаємо та дякуємо за таку дівчинку.

Хлопчик росте чудовим, навіть чимось схожим до сестрички. Моя мрія здійснилася.

Так, я усиновив хлопчика, і я найщасливіший батько.

 

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

16 + three =

Я усиновив хлопчика, і я найщасливіший батько