Я залишився сиротою в 10 років. При житті мама нікому не розповіла, хто мій батько. Якось я вирішив віднайти його й не думав, що мені це вдасться так легко.

Моя мама помеrла від хвороби молодою, мені тоді було лише 10 років. Зростав я з бабусею та дідусем, вони мене дуже любили. З 15 років я почав постійно запитувати у них про мого батька, та вони нічого не знали. Казали, мама як дізналася, що завагітніла довго плакала, та вирішила все ж народжувати. На питання, як так сталося та хто ж все-таки батько – мама не відповідала, скільки батьки її не розпитували.

Я ж у 15 років вже знав, що маю талант розслідувача. Тож, вирішив віднайти усіх маминих подруг та з’ясувати у них хоч якусь інформацію. Так я поспілкувався з трьома подругами, вони усі мене знали, але мама їм також нічого не розповідала про мого батька. Та в мене залишилася ще одна свідок по справі батьківства. Це була одногрупниця моєї мами, вони товаришували, та потім припинили спілкування. Жінку звали Тетяна. Ми зустрілися у місцевому кафе.

За чашкою кави я розповів їй свою історію, Тетяна чомусь почервоніла і розхвилювалася. Це мені здалося дивним. Жінка почала швидко збиратися, говорити, що вона й гадки не має, що я від неї хочу. Я тоді поглянув їй в очі та сказав: «Я хочу лише знати, хто мій батько. Я маму втратив в 10 років і тепер дізнаюся про це лише від Вас, раз Ви так хвилюєтеся. Будь ласка, я прошу Вас, скажіть правду».

Тетяна сіла на місце й заплакала. Вона почала розповідь, у яку важко повірити.

«Мій батько – викладач в університеті, фізик. Я навчалася там, де він працював. З твоєю мамою я дружила, поки не дізналася, що у неї був роман з моїм батьком. Я дізналася про це вже, коли твоя мама прийшла до нас додому і сказала, що вагітна. Просила грошей. Батько з моєю мамою їй дали грошей на аборт. Та вона злякалася й не зробила його. Ще довго твоя мама ходила за моїм батьком! Про їхній роман ніхто не знав, вона так все вдало приховала. Оксана (так звали мою маму) любила мого та твого батька, тому не хотіла заподіяти йому зле. Хотіла лише народити для нього та мати з ним сім’ю. Проте все ж тато вирішив залишитися у родині», – Таня розповідала це зі сльозами на очах.

Я не міг повірити у це. Моя мати жила в одному місті з моїм татом і мовчала про те, що сталося. Усе в собі тримала. А цей покидьок навіть не поцікавився, як вона. Навіть на похорон не прийшов

Після цієї розповіді всіляке бажання побачити батька раптом зникло. Моя мама зберегла не лише моє життя, а й репутацію мого батька. Він й жив далі, наче нічого не сталося, а мама щодня плакала. Може вона й від того захворіла. Не знаю, чи хотіла б матуся аби я зустрівся з батьком. Та я вважаю, він зіпсував її життя й не заслуговує моєї уваги.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

3 × two =

Я залишився сиротою в 10 років. При житті мама нікому не розповіла, хто мій батько. Якось я вирішив віднайти його й не думав, що мені це вдасться так легко.