Я зраджувала чоловіку понад рік. З роками почуття стають зовсім іншими, ти відчуваєш себе більше господаркою, ніж бажаною жінкою. Тому мій коханець змусив мене заново відчути себе саме жінкою, яка цікава. Тільки після розлучення я зрозуміла, що все ж кохаю свого чоловіка.

Я вийшла заміж у 20 років, тоді мене накрило шалене кохання. Мій чоловік був дуже вродливий та просто обожнював мене. У шлюбі в нас народився син і ми щасливо проживали в родинному колі. Усі свята, відпустки ми проводили разом. За роки сумісного життя вдалося відвідати декілька інших країн. Мій чоловік був власником будівельної фірми, я також займаю непогану посаду, тож ми ніколи не мали конфліктів через нестачу грошей. Та й взагалі ми рідко сварилися.

За спільним побутом, турботами про сина наші почуття дещо згасли. Та й не дещо, вони ніби зникли. Кожен день я готувала, прала, прибирала і це вже було як належне. Чоловік дякував мені за кожну мою хатню справу, іноді допомагав. Та це вже схоже на влагоджений механізм, аніж на почуття. Знаєте, з роками почуття стають зовсім іншими, ти відчуваєш себе більше господаркою, ніж бажаною жінкою.

Якось випадково я познайомилася ледь не на вулиці зі Стасом, помічником моєї колеги. Він був вдвічі молодший за мене, та я тоді й не думала, що він стане моїм коханцем. Ми невимушено почали спілкуватися, Стас кожен день просто завалював мене компліментами з ніг до голови, запрошував на каву. Я просто так відвикла бути жінкою, таке відношення мене підкорило. Зізнаюся, я ще не втрималася через те, що хлопець мав статну фігуру та був вродливим.

Одного разу Стас запросив мене до себе на вечерю, як доросла жінка, я розуміла, чим все завершиться, якщо я піду. Так і сталося. Я почала таємно зустрічатися з коханцем. Більше як рік я вела подвійне  життя, брехала чоловікові, що залишаюся у подруги. Мабуть, він здогадувався. Якось чоловік заговорив до мене, ми обговорювали усілякі побутові теми, як і зазвичай. Раптом він відступив від мене та каже: «Я хочу подати на розлучення. Людо, я знаю, що ти мені зраджуєш. Давай просто розійдемося без зайвих слів. Наш син дорослий, він зрозуміє».

Я тоді пішла жити до Стаса, син залишився з чоловіком, йому тоді було 18. Тільки синочок сприйняв такий міг крок не надто добре. Він сказав, що я просто не розумію, що Стас хоче лише грошей, наче я якась стара та страшна. «Сама подумай, йому 22, а тобі 45! Ну мамо, ти дійсно з глузду з’їхала! Батько тебе назад  не прийме, він гордий. Та я його підтримую. Йди до свого коханого молодика, якщо він дорожчий, ніж ми!», – сказав мій син.

Мені боляче було це чути, я й сама не знала, куди подітися, та я не могла покинути Стаса. Коли я прийшла до нього з речами, коханий щиро зрадів. Він завжди готував мені сніданок та обід на роботу. Це так мило з його боку!

Та якось я помітила, що Стасик почав менше працювати, все більше він вдома то готує, то прибирає. І наче все ж для мого комфорту, але ж я купую продукти, я сплачую за комунальні послуги. Також хлопець дуже часто пропадає ввечері, каже, йде до друзів. Я розумію, він мене соромиться та не напрошуюся з ним йти, не змушую його знайомити з близьким оточенням. Тільки мені дуже самотньо чекати на нього кожні вихідні.

Я живу зі своїм коханцем вже пів року, за цей час він ні з ким мене так і не познайомив, а роботу взагалі кинув. Здається, я потрапила на гачок альфонса. Тепер я хочу повернутися до чоловіка. Все частіше згадую наше життя в різні періоди. Тільки знаю – він ніколи мене не пробачить. А навіть, якщо й захоче простити – наш син не дасть йому це зробити. Навіть не знаю, як мені тепер бути.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

one + sixteen =

Я зраджувала чоловіку понад рік. З роками почуття стають зовсім іншими, ти відчуваєш себе більше господаркою, ніж бажаною жінкою. Тому мій коханець змусив мене заново відчути себе саме жінкою, яка цікава. Тільки після розлучення я зрозуміла, що все ж кохаю свого чоловіка.