Як буде з поділом майна?

Софія та Максим живуть разом близько десяти років, проте вони вирішили розлучитися. Регулярні сварки крики, однією з причиною яких було те, що не було спільних дітей.

— Що будемо вирішувати з нашим майном? — запитала Софія.

— Я пропоную віддати тобі більшу частину — спокійно сказав Макс.

— Я була б не проти. Але чи це гарно по відношенню до тебе?

— Що тобі не подобається?

— А як же будинок?

— Його тобі віддам.

— А ти як? Де ти житимеш?

— Перший час у готелі, може згодом квартиру зніму.

— Це ти жартуєш? — спитала дружина.

— Ні, цей будинок твої батьки ж нам подарували.

— Але це ж наше спільне

— Машину я можу тобі теж віддати.

— Як це мені? 

— Я ж не настільки зла і безсердечна, щоб забрати усе, Макс.

—Ще є літня дача моєї бабусі.

— Щось ти дуже дивний, так різко мені все віддаєш…

— Я тебе не розумію, тобі хіба не приємно, що я як чоловік, тобі усе віддаю?

— Якщо чесно, то дуже дивно, адже це спільні гроші, які ми вклали. Я не зможу так вчинити…  

— Ти справді так думаєш?

— Так! Тепер я хочу, щоб ми все ділили навпіл, тому що мене лякає твоя жертовність. Я не знаю, що ти будеш потім хотіти від мене і що будеш людям розповідати. Я не хочу бути ворогом для тебе і твоєї сім’ї. 

— Софія, це буде марно витрачений час, уяви скільки сил та нервів на це піде. Будинок тобі батьки подарували, продавати його це злочин. Та і на ці гроші ми не зможемо купити собі хороше житло, тому залишай собі і насолоджуйся цим будинком. У найближчий час я заберу всі речі і сам піду звідси. 

— У мене не сталеві нерви і серце! Я ніяк не зможу жити спокійно в будинку, який нам подарували, в той час як ти будеш шукати житло довгий час. Я не така безсердечна! Я залишаю будинок, усе інше буде твоє: літня дача, машина…Згоден?

— Не згоден. Я не такого розвитку подій очікував.

— Ти зможеш поки жити на дачі, потім купити собі квартиру. Та і машина в тебе буде. — говорила про своє жінка.

— Точно ні! Мені вже набридли ці поділи! Я чоловік і тому не можу поступити зі своєю жінкою. Це занадто підло так вчиняти.

— Авжеж! Ти згадай як твоя сестра розлучалася, зі скандалами і поділами…

– Соня, а ми не будемо такими як вони! Забирай зі спокійною душею усе те, про що я говорив… 

– Ти ведеш себе як мала дитина! Макс!

Під час цих слів Максим застиг… Схопило серце…

Він зупинився і закрив очі, потім вдихнув і… прокинувся від жахливого сну.

Це було серед ночі, жінка лежала поряд і тихенько сопіла. Він зрозумів, що це був лиш сон і ніякої сварки насправді не було. Це все просто приснилося! Він протер очі, повернувся на інший бік і сказав:

—Так-так, звичайно. Будинок їй віддати. Смішна вона, будемо ділити усе, навіть посуд! 

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

eighteen − six =

Як буде з поділом майна?