Якщо дівчина іде до чоловіка жити – вона йде у найми

– Зять у мене Цар і Бог, усі біля нього бігають як біля великоднього яйця. І те йому зроби, і те йому зроби, а те зроби для нього. Я все розумію й сама вчила доньку що чоловіка потрібно слухати, що у сім’ї повинна бути гармонія і спокій, але цього вже я не розумію, це надто. Повинна бути якась взаємність. Але як живуть так живуть, до молодої сім’ї не лізу, але зять і до мене не дуже гарно ставиться. А щоб прийти в гості до моєї внучки я мало не записуюсь в їхній «щільний» графік, хоч Даринка завжди вдома чи то з нянею, чи то з іншою бабусею, але зі мною ніхто ніколи не залишав.

Виховання у нашій родині трохи інше, ми звикли поважати та любити одне одного. Мій чоловік навіть якщо прийшов дуже втомлений після роботи, але завжди після вечері допоможе мені зробити порядок та помити посуд, що я не дуже люблю робити. Це зазвичай був злагоджений процес: чоловік миє посуд, я витираю, доця складає до шафи.

Якось сусідка каже:
– Ти хіба не знаєш, якщо дівчина іде до чоловіка жити – вона йде у найми!

Які ще найми, хіба я цього бажала своїй дочці. Але щось у цьому справді є. Чомусь так повелося ще із радянського союзу, що жінка повинна іти за чоловіка та бути домогосподаркою, а основна мета її життя – це народження та виховання дітей, догоджання чоловікові. Але здавалось час вже давно пішов далі.

І одне питання матері: Хіба такої долі ви бажаєте своїм донькам? Чому ви виховуєте так своїх синів? Вина ж не в самих чоловіках, а в тих хто їх виховує. Потрібно виховувати своїх синів так, як чоловіка якого б ви хотіли бачити поруч.

А все колишні стереотипи «маминих синочків», але саме такі хлопці стають чудовими чоловіками та будують щасливі сім’ї, в яких може панувати повага одне до одного як до окремої особистості, а не залежно від статі.

На фоні цього, задумуюсь, а що ж чекає мою внучку, яка доля, невже така як у її мами. Так, щасливі всі, але чомусь очі у моєї Іринки уже не палають як раніше.

Але ж я чудово розумію як важко виховати із сина справжнього чоловіка, який знає цінність всьому. Який у 10 років скаже: «Мамо, давай я донесу твої сумки, тобі ж так важко!», а не «Мамо, купи мені айфон. Мамо, принеси мені зарядку від ноутбука!» і тому подібне.

Виховувати дітей то є ціла наука, як хлопчиків, так і дівчаток. Не забувайте про це!
Відкладіть один день роботи в тиждень, але дайте таку цінну у наш час – увагу, вашій дитині!

 

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

13 − eleven =

Якщо дівчина іде до чоловіка жити – вона йде у найми