З Оленою ми разом майже з пелюшок. У мене серед хлопців не було таких вірних товаришів, як вона. Але правду кажуть, не буває дружби між чоловіком та жінкою. На третьому курсі я зрозумів, що Олена мені подобається не просто як друг, а як дівчина. Тільки от вона у мені чоловіка не бачила. Моя прикра помилка змінила наші стосунки та повернула у зовсім несподіване русло

Я інтроверт й ніколи не відзначався особливою комунікабельність та розкутістю. Мені завжди було важко виразити свої почуття, відкритися оточуючим. Єдина людина, яка змогла достукатися до мене справжнього – це Олена. У мене серед хлопців не було таких вірних товаришів, як вона. Воно й не дивно, адже ми з нею разом майже з пелюшок. Ходили в одну групу у дитячому садочку, потім стали однокласниками. Коли прийшов час визначатися із подальшим навчанням, я навіть не вагався, обрав економіку. Дуже здивувався та зрадів, що Олена пішла до того ж університету, що і я, навіть на ту ж спеціальність.

Олена, на відміну від мене, завжди була у центрі уваги. Красива, висока білявка мов магніт притягувала до себе оточуючих. Де була Олена, там було весело і цікаво. Кавалери у чергу ставали, щоб запросити її на побачення. А я, як найближчий друг, знав про кожного залицяльника, хто з них і чого вартий.

Правду кажуть, що не буває дружби між чоловіком та жінкою. На третьому курсі університету я зрозумів, що Олена мені подобається не просто як друг, а як дівчина. Тільки от вона чоловіка у мені не бачила. Якби це було не так, то не розказувала б мені про усі свої побачення.

Якось після того, як я прочитав у месенджері її жартівливу характеристику останнього кавалера, вирішив, що досить уже жити нездійсненними мріями. Обрав зі списку контактів дівчину, яка, як я знав, мені симпатизувала, ще й не раз на побачення сама запрошувала. Набрав повідомлення: «Будеш зі мною зустрічатися?». Десь з годину вагався, доки його відправив. Відповідь несподівано прийшла миттєво. «Буду!!!!! Я вже думала, ти ніколи не запропонуєш!», – отримав я й ледь під стелю не підскочив. Чи то Доля мене направила, чи підсвідомість спрацювала, але з адресатом я помилився й повідомлення надіслав Олені. А вона вже через п’ятнадцять хвилин стояла у мене на порозі.

– Я тут, щоб ти не передумав. Тепер від мене нікуди не дінешся, – сказала Олена перш ніж мене поцілувати.

Отак моя помилка повернула наші стосунки у зовсім інше русло. З того часу минуло багато років. У нас міцна, дружня сім’я, двоє діточок. Що іще бажати у цьому житті?

 

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

18 − six =

З Оленою ми разом майже з пелюшок. У мене серед хлопців не було таких вірних товаришів, як вона. Але правду кажуть, не буває дружби між чоловіком та жінкою. На третьому курсі я зрозумів, що Олена мені подобається не просто як друг, а як дівчина. Тільки от вона у мені чоловіка не бачила. Моя прикра помилка змінила наші стосунки та повернула у зовсім несподіване русло