За двадцять років подружнього життя рідний брат був у мене вдома від сили також разів двадцять, а тут несподівано завітав у гості. Посиділи, чаю попили, а потім він сказав, що треба серйозно поговорити. У нього зараз проблеми. Три роки тому узяв великий кредит, але повернути його тепер не може. Брат запропонував вмовити батька продати будинок, у якому той живе зараз сам, й купити йому однокімнатну квартиру десь поряд зі своєю, а решту грошей розділити між собою. У виграші будуть усі. Моя дружина все це послухала й виставила брата за двері. Тепер ми не спілкуємося

Декілька років тому моя мати несподівано пішла з життя і тепер батько живе сам. Йому шістдесят два й здоров’я вже давно не те, що раніше. Усі свої сили вони з мамою у свій час поклали, щоб підняти на ноги трьох своїх дітей. Я у родині найменший. У мене ще старші брат та сестра.

Усі ми отримали вищу освіту. Усім батьки допомогли із власним житлом. Доки було здоров’я, вони тримали велике господарство. Розраховували не лише на себе, але й на родини свої дітей.

Так склалося, що сестра уже давно живе в іншому місті. Намагається частіше навідуватися до батька, але для неї це досить складно.

Брат буває у батька десь раз на місяць, каже, що дуже зайнятий, треба власний бізнес тягнути. Хоча я добре знаю, що до тещі та тестя він приїжджає принаймні щотижня. Виправдовується, що там допомогти більше нікому.

Я ж батька напризволяще не покинув. Щодня їду до нього після роботи. Дружина працює у школі якраз неподалік й намагається забігти туди зранку або в обід.

Батьківський будинок досить великий. Утримувати його самотньому пенсіонеру важко. Але батько сказав, що нікуди зі свого дому не поїде. Вони його з мамою удвох побудували власними руками. Тут народилися їх діти. Тут вони прожили свої найщасливіші роки. Якщо він зараз будинок покине, мама його на тому світі не зрозуміє.

Я батька у цьому підтримую. Навіть не уявляю, що в батьківському будинку господарюють чужі люди. Можливо, брат колись захоче туди переїхати, як старший спадкоємець. Сам я особисто ні на що не претендую.

За двадцять років подружнього життя рідний брат був у мене вдома від сили також разів двадцять. Навіть як їхав повз наш дім до тестя та тещі, ніколи не зупинявся. А тут несподівано зателефонував та попередив, що приїде у гості.

Посиділи, чаю попили, а потім брат сказав, що треба серйозно поговорити. У нього зараз проблеми. Три роки тому узяв великий кредит для розвитку свого бізнесу, але повернути його тепер не може. Борг зростає у геометричній прогресії. Він бачить лише один спосіб знайти потрібну суму – вмовити батька продати будинок. Це зовсім не означає, що батько опиниться на вулиці. Якщо я не хочу забирати його до себе, то можна, на крайній випадок, купити дня нього однокімнатну квартиру, а решту грошей розділи порівну між собою.

У виграші будуть усі. Батьку не треба буде витрачатися на утримання великого будинку. Брат зможе розрахуватися з боргами. А нам з дружиною більше не доведеться розриватися між власним та батьківським домом. Навіть якщо купити квартиру, то можна ж десь зовсім поряд. Якраз у нашому під’їзді виставили одну на продаж. Він уже цікавився.

Моя дружина все це послухала, потім запитала, чи цікавився він думкою свого батька, перш ніж його будинок продавати, а його самого переселяти? Не знає де знайти гроші? Хай продає свою машину. Вистачить, щоб сплатити відсотки. А ще краще, хай забере до себе тестя та тещу, і продасть їх будинок. Там лише одна спадкоємиця – його дружина.

Брат було почав обурюватися, що у моєї жінки у цій справі немає права голосу, але вона його довго слухати не стала й виставила за двері.

Ми уже пів року з ним не спілкуємося. До батька брат також більше не навідується. Не розумію, чим хоч він його образив? Моя дружина правду тоді сказала. Якщо я ще якось хотів зберегти родинні зв’язки, то її нічого не стримувало, та й наболіло уже за скільки років. Церемонитися не стала.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

18 − 7 =

За двадцять років подружнього життя рідний брат був у мене вдома від сили також разів двадцять, а тут несподівано завітав у гості. Посиділи, чаю попили, а потім він сказав, що треба серйозно поговорити. У нього зараз проблеми. Три роки тому узяв великий кредит, але повернути його тепер не може. Брат запропонував вмовити батька продати будинок, у якому той живе зараз сам, й купити йому однокімнатну квартиру десь поряд зі своєю, а решту грошей розділити між собою. У виграші будуть усі. Моя дружина все це послухала й виставила брата за двері. Тепер ми не спілкуємося