Життя в новому будинку або ж, як сарай став яблуком розбрату.

Після того, як ми поселились в новому будинку, який придбали рік тому, наші сусіди дивилась на нас вовком і завжди ходили незадоволеними. А крім цього постійно вигадували й витворяли якісь капості.

То дільничному жалілися на нашого собаку, то нашу пошту розкидували або ховали.

І тільки тиждень назад, я випадково дізналася, в чому ж причина такого дивного ставлення до нашої сім’ї.

Все почалось з того, що я вирішила прибрати зайвий брухт з горища. Спочатку викидувала непотріб через вікно на землю, а потім планувала перетягти на смітник.

Так, як чоловік був на роботі, прийшлось тягати все самій. Зрозуміло, що я довго ходила туди-сюди й врешті сіла перепочити. І тут виходить сусідка.

Ми привітались. Вона поглянула на купу речей і поцікавилась:

— Знову переїжджаєте?

 — Та ні, просто вирішила прибрати тут все і викинути зайвий непотріб, щоб не займав місця в домі.

— А в сарай чому не віднесеш?

— В який сарай?

—  Ну як це? Он збоку сарай. У нас майже біля кожного дому є такий. Він ніби з будинком йде в комплекті.

Мій настрій був геть зіпсований, оскільки мене не попередила колишня власниця про той факт, що сарай теж являється моєю власністю.

Та я все ж вирішила піти зателефонувати їй і дізнатись всі деталі щодо цього.

І щоб ви подумали? Та підтвердила слова старої сусідки. Але зауважила, що з нею вже домовились сусіди навпроти (ті самі, що робили пакості нашій сім’ї) про використання цього приміщення.

Я підійшла поблищи до сараю, щоб розгледіти що там і як. Ну і звісно, що на дверях стояла велика колодка, ключів від якої в мене не було.

Тоді вирішила піти й постукати у двері тих самих сусідів.

Хто там?

— Ваша сусіда.

— Чого тобі?

Хочу поговорити про сарай. Це ж ваша колодка там висить, як я розумію?

Двері відчинила сусідка. А за нею вслід вийшов і її чоловік.

Цей сарай наш і там знаходяться наші речі.

— Ви, звісно вибачте. Та з якого це дива він ваш?

— А ми з попередньою власницею домовлялись, вона його віддала нам!

— По-перше, тепер я власниця будинку. А по-друге, чи є у вас якесь документальне підтвердження? Договір, дарча чи якась розписка? Або можливо мені варто звернутись до дільничного і голови сільради?

Сусіди отетеріли, бо прекрасно розуміли, що не маючи жодного документа незаконно використовують чуже приміщення.

Загалом, я дала їм тиждень часу, щоб звільнили сарай. Якщо за цей час нічого не зміниться, піду до сільради переконатись, що я справді законна власниця. Якщо так, візьму дільничного, зірву ту колодку з дверей і повикидаю їхні речі.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

six − one =

Життя в новому будинку або ж, як сарай став яблуком розбрату.