Після того, як ми поселились в новому будинку, який придбали рік тому, наші сусіди дивилась на нас вовком і завжди ходили незадоволеними. А крім цього постійно вигадували й витворяли якісь капості.
То дільничному жалілися на нашого собаку, то нашу пошту розкидували або ховали.
І тільки тиждень назад, я випадково дізналася, в чому ж причина такого дивного ставлення до нашої сім’ї.
Все почалось з того, що я вирішила прибрати зайвий брухт з горища. Спочатку викидувала непотріб через вікно на землю, а потім планувала перетягти на смітник.
Так, як чоловік був на роботі, прийшлось тягати все самій. Зрозуміло, що я довго ходила туди-сюди й врешті сіла перепочити. І тут виходить сусідка.
Ми привітались. Вона поглянула на купу речей і поцікавилась:
— Знову переїжджаєте?
— Та ні, просто вирішила прибрати тут все і викинути зайвий непотріб, щоб не займав місця в домі.
— А в сарай чому не віднесеш?
— В який сарай?
— Ну як це? Он збоку сарай. У нас майже біля кожного дому є такий. Він ніби з будинком йде в комплекті.
Мій настрій був геть зіпсований, оскільки мене не попередила колишня власниця про той факт, що сарай теж являється моєю власністю.
Та я все ж вирішила піти зателефонувати їй і дізнатись всі деталі щодо цього.
І щоб ви подумали? Та підтвердила слова старої сусідки. Але зауважила, що з нею вже домовились сусіди навпроти (ті самі, що робили пакості нашій сім’ї) про використання цього приміщення.
Я підійшла поблищи до сараю, щоб розгледіти що там і як. Ну і звісно, що на дверях стояла велика колодка, ключів від якої в мене не було.
Тоді вирішила піти й постукати у двері тих самих сусідів.
— Хто там?
— Ваша сусіда.
— Чого тобі?
— Хочу поговорити про сарай. Це ж ваша колодка там висить, як я розумію?
Двері відчинила сусідка. А за нею вслід вийшов і її чоловік.
— Цей сарай наш і там знаходяться наші речі.
— Ви, звісно вибачте. Та з якого це дива він ваш?
— А ми з попередньою власницею домовлялись, вона його віддала нам!
— По-перше, тепер я власниця будинку. А по-друге, чи є у вас якесь документальне підтвердження? Договір, дарча чи якась розписка? Або можливо мені варто звернутись до дільничного і голови сільради?
Сусіди отетеріли, бо прекрасно розуміли, що не маючи жодного документа незаконно використовують чуже приміщення.
Загалом, я дала їм тиждень часу, щоб звільнили сарай. Якщо за цей час нічого не зміниться, піду до сільради переконатись, що я справді законна власниця. Якщо так, візьму дільничного, зірву ту колодку з дверей і повикидаю їхні речі.
