Зрада чи нарешті знайдена горе-матір?

Вранці я поспішала на роботу. Раптом пролунав дзвінок у двері. Відчинивши їх, я нікого не побачила. За кілька секунд почувся дитячий плач, який доносився з-під моїх ніг. На сходах лежало крихітне маля, загорнуте в ковдру. Я розгубилась, але вирішила забрати його в будинок.

До ручки дитини був прив’язаний лист зі словами: «Сергію, виховай нашого сина як слід! Валентина».

Я одразу зрозуміла, що дитину залишила коханка мого чоловіка, адже таких збігів не буває! Невже Сергій міг так вчинити зі мною? За кілька хвилин я відпросилась з роботи та розлючена зателефонувала чоловіку і сказала, щоб негайно їхав додому. Сергій примчав за десять хвилин. Він був дуже здивований, коли побачив маля. Ми 7 років у шлюбі, але так і не вдавалось завагітніти.

  • Ганно, де ти взяла дитину? – промовив він.
  • Як де? Твоя коханка принесла. Дуже мило з її боку!
  • Яка коханка? Ти про що?

Я протягнула лист Сергію.

  • Ніякої коханки немає і бути не може! Я ніколи тобі не зраджував! І взагалі не знаю, хто ця жінка!
  • Так, а дитину лелека приніс, на ім’я Валентина.

Я ще більше розсердилась на чоловіка і не хотіла з ним говорити. Подумки збирала свої речі та подавала на розлучення. Зраду пробачити не могла. Чоловік продовжуватись бавитись із хлопчиком і голосно хихотіти. Він дуже любив дітей, тому це було тільки в радість. Сергій сміявся з цього листа.  Запевняв, що це не його дитина, що тут сталась якась помилка. Через деякий час я й сама йому повірила.

За кілька днів ми прив’язались до малюка. Але приховувати його присутність в будинку ставало важче. Ми мали сповістити про все поліцію. Але цього робити дуже не хотілось. Ми полюбили Сашка, як рідного. Так, уже встигли придумати йому ім’я.

Сергій наважився викликати поліцію… Чоловік вирішив дещо змінити правду та погодився з тим, що є батьком дитини. Сашко певний час жив з нами, поки шукали горе-матір.  Ці пошуки тривали довго, але все було марно. Моєму чоловіку сказали зробити тест ДНК на підтвердження батьківства. Сергій здав матеріали. Результат був негативний. Сашко не є сином мого чоловіка. Ми розуміли, що хлопчика у нас відберуть.

Наступного ранку пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла молода дівчина. ЇЇ звали Валентина. Вона сказала, що накоїла дурниць та хоче повернути свого хлопчика. Я впустила її. Утрьох ми довго балакали. Молода дівчина розповіла свою історію. Виявилось, що їй всього сімнадцять. Дівчину виховувала бабуся, бо її батьки загинули в автокатастрофі. Минулого року вона вступила до технікуму. Там закохалась з першого погляду у Сергія. Він був на кілька років старший від неї. Невдовзі Валентина завагітніла. Коли розповіла про це коханому, то він не хотів нічого чути про спільну дитину та одразу зник. Повернувшись до бабусі у село, дівчина народила. Спершу хотіла відмовитись від малюка, а згодом вирішали залишити його під дверима батька.

  • А чому ти малюка принесла нам, а не батьку дитини?
  • Я несла Сергію. Але так, як не місцева, погано орієнтуюся в адресах. Тому випадково переплутала будинки і залишила під вашими дверима. Мене виростила бабуся самотужки. Я не хочу, щоб моя дитина потрапила до інтернату або взагалі не знала, хто її рідна мати. Я хочу виправити свою помилку. Будь ласка, дозвольте мені це зробити!

Ми не хотіли віддавати Сашка, але розуміли молоду дівчинку, яка заплуталась у собі. Попрощавшись із Сашком, ми провели Валентину. На вулиці її чекав той самий Сергій – батько дитини. У руках він тримав букет троянд та коробочку з обручкою. Ми були щасливі, що на наших очах з’явилась ще одна сім’я, а Сашка будуть виховувати рідні батьки.

Я ще довго не могла заспокоїтись. Постійно сумувала за хлопчиком. Через два тижні почалась сильна нудота і я в черговий раз зробила тест на вагітність.

  • Так! Дві!

Це була найщасливіша мить у нашому житті!

Через дев’ять місяців ми стали батьками не одного, а двох малюків-двійняток. Хлопчика назвали на честь Сашка, а дівчинку Богданкою. Це були довгоочікувані та Богом дані діти.

Тепер ми справжня сім’я!

 

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

thirteen − three =

Зрада чи нарешті знайдена горе-матір?