Зрада допомогла йому почати нове життя

Ірина Петрівна ще ніколи не бачила сина таким розбитим. Він, завжди такий сильний духом, зараз ридав, наче дитина, не соромлячись своїх сліз.

Мати прогорнула дорослого сина до грудей.

– Сергію, ну що ж ти так побиваєшся? – жінка не могла підібрати слів. В цей момент їй самій захотілось плакати.

– Мамо, як вона могла? Я ж заміж її взяти хотів. Мамо, чому так сталось?

Ірина Петрівна витерла сльози й ще сильніше обняла сина.

****

Сьогодні Сергію подзвонив його найкращий друг Іван.

– Знаєш, Сергію, я не можу більше мовчати. Це було б несправедливо до тебе. Я не можу дозволити, щоб мій найкращий друг побрався з дівчиною, яка йому зраджує.

Сергій мало не випустив слухавку з рук.

– Зраджує? З ким?

На тому кінці дроту зависла тягуча пауза.

Зі мною…Вибач.

***

Ірина Петрівна плакала разом з сином. Плакала, бо розділяла його біль і згадувала свій. Її чоловік, батько Сергія, пішов від них, коли синові було лише сім.

– Я зрадив тобі, Іро. Я хочу зізнатись сам, бо рано чи пізно ти почала б здогадуватись. – Як сьогодні слова чоловіка звучать у вухах жінки.

Вона довго плакала, винила себе, та врешті вирішила пробачити чоловікові. Він стояв на колінах й обіцяв, що такого ніколи не станеться, що він любить лише її та сина. Та за місяць все повторилось знову. Чоловік, як і першого разу, зізнався сам, та вже не розкаювався.

– Напевно, мені краще піти, Ірино. – Сухо сказав він. – Ти варта кращого, ніж жити в постійній брехні.

Як не намагалась Ірина Петрівна втримати чоловіка, та нічого з того не вийшло. Він пішов до жінки, з якою зрадив. А вона залишилась сама з сином на руках.

Згадуючи всі болі минулого, Ірина Петрівна, як ніхто інший, розуміла глибину горя Сергія. Та що вона може йому порадити? У неї самої немає рецепту чи інструкції як діяти в подібній ситуації.

– Знаєш що, синку, думаю, тобі треба поїхати до дядька Степана. Трошки відволіктись, та й він зможе дати тобі якусь чоловічу пораду, бо я безсила.

***

Степан Петрович, або дядько Степан, як його завжди кликав Сергій, жив за містом у своєму розкішному будинку. Йому за п’ятдесят, та на вигляд стільки не даси – заняття спортом роблять свою справу. От лише сивина у волоссі зрадницьки виказує його вік.

Дядько Степан щасливо живе з красунею-дружиною і виховує чотирирічного сина. Але дорога до щастя була в нього нелегкою. Це його третій шлюб. Вперше Степан Петрович одружився у двадцять. Вони були молоді й любили один одного. Чекали малюка. Але страшна аварія забрала життя його вагітної дружини.

Степан Петрович ледь не збожеволів від горя. Майже цілий рік ні з ким не розмовляв, звільнився з роботи, жив на дачі. Але пройшло кілька років і він зумів взяти себе в руки. Тоді всю свою енергію Степан віддав роботі. Відкрив власний бізнес, почав непогано заробляти. От тоді-то він і познайомився з другою дружиною. Вона була дуже ніжною та уважною, особливо, коли мова йшла про гроші Степана Петровича. Але він її щиро покохав, тому ніколи ні в чому не відмовляв.

Але одного разу, повернувшись додому раніше звичайного, застав дружину з іншим. Це був удар для Степана. Він ледве оговтався після смерті першої дружини, а тут – зрада другої. Отак скінчився ще один його шлюб. Щоправда, поніс він і фінансові втрати, бо колишня дружина зуміла відсудити в чоловіка частину майна.

Отак і жив дядько Степан, вбитий горем. «Не буду більше одружуватися, раз так мені «щастить», – казав родичам. Але доля розпорядилася інакше й п’ять років тому Степан Петрович зустрів Яну. Вона була ще зовсім юна й закохалась в чоловіка без пам’яті. Але Степан Петрович, навчений гірким досвідом, спочатку не розповідав коханій про свої статки. Привів її спершу на стару дачу, де колись жив і представився лісівником. Коли ж побачив, що дівчину не лякає його фінансове становище й вона його справді любить – розповів правду про себе та покликав заміж.

***

– Отак воно, племіннику, в житті буває. Тільки з третьої спроби я став щасливим, – дядько Степан закинув вудку і подивився на племінника. – А тобі ось, що скажу: ти маєш подякувати долі, що дізнався все про свою наречену ще до весілля. Так, зараз боляче, але, скажу тобі, що розлучення і поділ майна – справа теж не з приємних. Тому зараз ти маєш взяти себе в руки, акумулювати енергію і використати її з користю. Розпочни свою справу, гроші у тебе є (ті, що на весілля збирав), а в іншому я тобі допоможу.

***

Рівно за рік зіграли весілля. Сергій, молодий бізнесмен, і Оля – хороша дівчина, з якою він познайомився на бізнес-форумі. Йдучи до вівтаря, Сергій дивився на щасливих родичів і гостей, серед яких був і дядько Степан з дружиною та сином.

Дякую, – про себе прошепотів Сергій.

Степан Петрович кивнув, наче все зрозумів.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

13 − thirteen =

Зрада допомогла йому почати нове життя